Королево-760

( Із книги "Королево. Історія в фрагментах")

«Не бой се»

На найвищій точці Замкової гори  в Королеві здіймається камінна вежа. Її помітно здалеку, але і з неї вдкривається для огляду величезний простір лівобережжя Тиси на південний захід від Королева у бік Румунії. Власне, тут починається неозора, рівна, як стіл, Придунайська низовина, яка пролягла на тисячу кілометрів через всю Угорщину аж до сербського Белграда, поблизу якого Тиса впадає в могутній Дунай.

 Вежа виконувала функцію спостереження. Верхню її частину оточувала по периметру крита дерев’яна галерея ( подібна збереглася на Невицькому замку). Звідти сторожа могла своєчасно помітити наближення ворожої навали – саме з боку сучасного Текова  полюбляли нападати турки і татари. А ще вартові  попереджали  господарів замку Ньолаб баронів  Переніїв про прибуття поважних гостей із Трансільванії чи  Угорщини. До їх приїзду встигали належно підготуватися, в тому числі засипати трояндами( rózsa –угорською) головну вулицю села, яка завдяки цьому  ще й зараз  має в народі назву Ровжаш (зараз вулиця Злагоди).

Для побудови цієї вежі запросили каменярів аж із Хорватії, бо тодішні мадяри-власники Ньолаба  з каменем працювати ще не вміли. Камінь хорвати довбали прямо під місцем будівництва, де утворився впоперек гори свого роду додатковий оборонний рів десятиметрової глибини. Скріплювали мур вапняно-пісковим розчином. Легенда розповідає, що у розчин для міцності додавали курячі яйця, які мусіли приносити місцеві селяни, але насправді тими яйцями харчувалися самі будівельники. Шкаралупу ж таки в розчин кидали.

Побудовану вежу хорвати назвали «Ne boj se» - Не бійся. Перенії  цією назвою користувалися аж 200 років до самої загибелі замку, так і не переклавши її на мадярську мову «Ne félj» ( не фий). 

Існувала версія утворення такого найменування, виходячи із суто спостережних функцій вежі, адже зброї вона не несла і боятися її ворогам не випадало. Однак насправді хорвати, щирі католики, обрали для назви біблейську фразу, яка у тексті Святого Письма повторюється 365 разів, як днів у році, тому що Бог готовий підтримувати і зміцнювати людину  кожного дня. До прикладу - «Не бійся, я з тобою», «Не бійся, просто вір», «Не бійся, земле»…

.До руйнації її приклалися червоноармійці-визволителі, які заодно знесли і трьохсотлітню каплицю поряд з Nebojszá (ця форма написання збереглася в мадярських джерелах). Нібито ці споруди були добрим орієнтиром для ворожої авіації.  Долучилися до цього і місцеві жителя, які в кінці 1940-х років активно розбивали древні стіни і везли уламки для спорудження власних осель.

Втім, каплицю  у 1993 році успішно відбудували і урочисто освятили.

І сьогодні горді руїни стародавньої вежі   височать над селищем, немов промовляючи кожному королівчанину: - Не бійся, Історія віків - з тобою!