Король Матій ходив помежи люди. Там, де наше село,
застала його ніч. А там були пастирі, пасли худобу. Жили вони у колибах.
В одній колибі король ночував. Дали йому молока напитися,
постелили на свіжому сіні.
На другий день увидів, що місця се файні. Вийняв гроші і
каже:
-
Нате, і збудуйте село!
Вівчарі
подякували і звідають:
-
А за кого нам Богу молитися?
-
За короля Матія.
Так
потім і назвали село – Матійовом.