Було
на Виноградівщині одне село, яке мало дуже негарну, паскудну назву. Якось раз у
селі організували бал. На той бал прийшло багато й відіцьких легінів, один
кращий за другого. Один із них запросив на танець найгарнішу красуню в селі.
Танцюючи , він спитав,
як називається село, яка його точна назва. Дівчина
соромилася сказати справжню назву села. Але хлопець наполягав. Тоді вона
сказала: Неветлен, що в перекладі з угорського означає безіменне.
Хлопець
сприйняв серйозно і всім сказав, що він був і селі Неветлен і познайомився там
з прекрасною дівчиною.
З
того часу село так і назвали – Неветлен. Тільки вже за радянської влади
урядовцям не злюбилося мадярське слово „неветлен”, і вони змінили назву села на
Дяково.
Немає коментарів:
Дописати коментар