Село Сасово

 На рівнинній площині  лівого боку річки Тиси у межах Закарпатської низовини на сході Виноградівського району розташоване мальовниче село САСОВО. Його площа 4 км.кв. Сасово розташовано на віддалі 12 кілометрів від міста Виноградів. На північному боці межує з селом Теково, на сході проходить частина державного кордону України з Румунією, на південному заході Сасово межує з селом Чорнотисово. 

По праву сторону села на віддалі 1 кілометра протікає ріка Тиса, по ліву сторону села проходить залізнична магістраль Королево-Дяково, а токож протікапє  Ботар на відстані 2 кілометри.   Автотран­спортна магістраль Дяково - Виноградово проходить через центр села ( 5 кілометрів до кордону).

Абсолютна висота місцевості 135 м. 60 см. 

Географічні координати 48 08 північної широти і 23 04 східної довготи.

Навколо села немає ні лісів ні водой­мищ. За національним складом населення повністю українське. 

Легенда села Сасово

Колись у Королівському замку жив герцог. Він розводив коней, і були в нього великі конюшні. Мав він одного конюха, який був дуже йому вірний. Коли конюх постарів, то герцог за многорічну і чесну службу подарував йому ті землі, де тепер село. Звали конюха Сас. Сас женився і поселився на подарованих йому землях. У нього були діти, коли виросли то поженилися і теж стали будувати поряд з батьковою оселею. Затим припросилися й інші сусіди, прикупивши ділянки від Саса. Згодом виросло й ціле село. Його за іменем Саса й назвали Сасовом.

ІСТОРІЯ    СЕЛА

   Народні перекази говорять, що Сасово було засновано старшим конюхом Королівського замку, який знаходився в селищі Королево, великим Сасом (Нодь-сас).

   Сасово було засновано в X столітті або навіть ще раніше. Про це свідчить хоч би той факт, що в 920 році населення користувалося та­кими привілегіями , як і місто Виноградів, при чому сільське управлі­ння здійснювалось за такими же принципами, як і місто Виноградів. До кінця XI11 століття селяни села Сасово були вільними господарями . На початку XIV століття за королювання королів Анжуйських селяни села Сасова втратили своє превілійоване становище і ста­ли кріпосними .

  Під час нападу татар велику кількість населення села Сасово було винищено, тому після вигнання татар угорським королем Белом дозволено було поселитися на території Закарпаття Галицькомукнязеві Корятовичу зі своїми людьми. Частина їх поселилась і в селі Сасово .                                          

Продовження історії села та його мешканців можна дізнатися завітавши до сектору краєзнавчої літератури при Виноградівській ЦРБ або до сільської бібліотеки-філії.