Легенда про скелю Марію Терезію, яка знаходиться в с. Веряця над річкою Тисою, та походження цієї назви не залишить байдужим жодне людське серце.
У Закарпатті з західних схилів — Чорною Рікою до Тиси і далі до 1954 року існувала професія бокораш (від місцевого бокор — пліт) — плотогон. Ці люди сплавляли бокорами ліс та сіль по річці Тиса. На річці часто піднімалася буря і бокораші не бачили виступ гострої скелі і розбивалися об цю скелю.
Це трапилося з чоловіком Марії Терезії, жительки села Копаня.
Після смерті чоловіка, вона приїхала в село Веряця і поселилась на цій скелі Кип (яку люди так називали в той час). Власноручно в ній видовбала печеру, з каменю зробила стіл, ліжко, принесла пальне і в час, коли на річці піднімалась буря, вона палила факел на довгій палиці і цим давала бокорашам знак про небезпеку. Бокораші здалеку направляли свої бокори на середину річки Тиса і безпечно оминали гострі скелі.
Після її смерті історики зібрали матеріали і тільки тоді назвали цю скалу «Марія Терезія», в честь її імені та героїчної слави.
Немає коментарів:
Дописати коментар