Цікаві факти про зелений туризм на Виноградівщині і не тільки.

Зелений туризм хоч і не масово, але все-таки присутній у закарпатській рекреаційній інфраструктурі. Чиновники від галузі намагаються заохотити людей до цього домашнього бізнесу, розхвалюючи його перспективи та переваги порівняно з іншими видами підприємництва. Адже, приймаючи у себе до восьми гостей, господар не реєструє бізнес та не платить жодних податків. Проте, звичайно, думка чиновника — це одне, а реалії — трохи інші. Отже, реалії...

ДЕНЬ КОРОЛЕВА ПО-КОРОЛІВСЬКИ

2 червня свій  751 день народження святкувало робітниче селище Королево. До чергової річниці  організатори урочистостей підійшли  з повною відповідальністю, тому програма відзначення цієї солідної дати в вдалася напрочуд багатою та цікавою. Після урочистого відкриття  свята голова РДА Тетяна Граб та селищний голова Павло Іваніга провели церемонію нагородження працівників підприємств та установ селища, які своєю самовідданою щоденною працею визначали позитивні тенденції у розвитку Королева.

5-й черешневий фестиваль

 У неділю, 9 червня, в селі Оклі Гедь Виноградівського району вже в п’яте відбувся «Фестиваль Черешні». Організатором свята виступив виконавчий комітет Неветленфолівської сільської ради (голова – Оросі Йосип Павлович). Численні туристи з’їхались на фестиваль не тільки з інших областей України, а навіть й з-за кордону.

Легенди: Чорна гора, Злий камінь, Ріка Тиса, Плач Тиси.

Чорна гора

Колись дуже давно один тутешній свинар пас свиней в околицях теперішнього Виноградова. Раптом він помітив,

Новоселиця

ВаріантА

Село Новоселиця лежить на схід від Королева над Тисою, щось на вісім кілометрів під горою Фразинул, коло румунського кордону.

Село має стару дерев”яну церкву. Люди оповідають що колись опришок Пинтя затяв до іконостаса тієї церкви своєю сокирою. Сокира зосталася в іконостасі. Ця сокира щороку виходить з іконостаса, а коли зовсім вийде, тоді й Пинтя має воскреснути.

Коли прийшли татари,

Кіральгазький замок

Кіральгазький замок зберіг для нас легенду про королівську родину, що задушилася в пивниці, ховаючись від татар.

Колишні мадярські королі в давніші часи часто приїжджали в кіральгазькі ліси на полювання. А приїхавши, тривалий час перебували в Кіральгазькому замку. Особливо любив бувати один із них – той, і котрого жона була русинка і котрий дуже любив наш народ. Тому він часто й приїжджав у Кіральгазький замок, радо почуваючи себе серед нашого народу.

Та якось раз, коли король перебував у Кіральгазькому замку,

Село Теково

(Текегазо)

Село Теково знаходиться поблизу річки Тиса. Про нього інснує багато легенд.

Лежить село на лівому березі р. Тиси. А колись, воно ніби знаходилось не тут, а біля підніжжя Чорної гори. На тій горі знаходився і Севлюський замок. Дорога до королівського замку Нялаб вела через Тису. Там, де був перевіз через Тису, і лежало село Теково. Але пізніше, коли люди вирубали довколишні ліси, що стримували ліси, що стримували ріку, вода почала розливатися і підмивати береги, затопляти село. Нависла погроза цілковитого затоплення села, бо вода почала підступати з усіх боків, все ближче й ближче до людських порогів. Тоді люди не стали чекати біди. А почали поступово переселятися на інше місце – на те, де й знаходиться зараз село Теково.

А ще кажуть і таке.

Село Сасово

 На рівнинній площині  лівого боку річки Тиси у межах Закарпатської низовини на сході Виноградівського району розташоване мальовниче село САСОВО. Його площа 4 км.кв. Сасово розташовано на віддалі 12 кілометрів від міста Виноградів. На північному боці межує з селом Теково, на сході проходить частина державного кордону України з Румунією, на південному заході Сасово межує з селом Чорнотисово. 

Село Хижа

Запрошуємо у файне село Хижу!

Село Хижа (колишня назва - Мала Тарна, Кіштарна) знаходиться у Виноградівському районі Закарпатської області. Перша письмова згадка відноситься до 1629 року. Населення - трохи більше 1700 чол. Село розміщене в Закарпатському передгір’ї на Гірсько-карпатському поясі (відроги хребта Гута), на українсько-румунському кордоні. Села-сусіди – Черна, Новоселиця, Гудя, а через румунський кордон – Велика Тарна (Нодь Тарна).

Вілок

Вілок (угор. Tiszajlak)  — селище міського типу в Виноградівському районі Закарпатської області України. Знаходиться на кордоні з Угорщиною. 90% населення етнічні угорці.. Розташований на правом березі р. Тиси (притоки Дунаю), на відстані 16 км. на південний захід від районного центру – міста Виноградів; 21 км. до міста Берегово.

Новини | На Закарпатті фестивалили з вином [відео] | 5 канал

На Закарпатті фестивалили з вином. У місті Виноградів відбувся вже десятий за ліком захід для виноробів "Угочанська лоза". Його відвідали дві тисячі туристів, які мали змогу скуштувати та придбати торішнє вино.

Подорож Боржавською вузькоколійкою

Подорож на фестиваль вина «Угочанська лоза» /Виноградово/

25 травня 2013▪ Тип подорожі: спецпотяг.▪ Час відправлення: 10:00 к.ч.▪ Маршрут: Іршава — ст.Хмільник — Виноградів.▪ Відправлення потяга: залізнична станція Іршава.▪ Склад потяга: тепловоз ТУ2, два пасажирські вагони ПВ-40, дерев’яний багажний критий вагон, відкрита платформа▪ Тривалість подорожі: 5 годин.

25 травня 2013 історична Боржавська вузькоколійка оживе святковим гудком спеціального пасажирського потягу за маршрутом ст. Іршава — ст. Хмільник — ст. Шаланки — ст. Чорний Потік — ст. Олешник — ст. Виноградів. Ця подорож присвячена ювілейному фестивалю «Угочанська Лоза», який вже в десятий раз збере виноробів Винорградівщини та представить господарів притисянської долини.

Виставка графіки

Напередодні Великодня у Виноградові, в кафе «Гелена», відбулося відкриття виставки графіки молодих талановитих художниць – нашої землячки Альони Мар’ян-Стасюк та її подруги по пензлю Марії Ковач-Довганич із Хуста .Свої творчі досягнення (загалом 45 робіт) виноградівським шанувальникам мистецтва презентували випускниці Закарпатського художнього інституту ім. Ерделі, які облюбували собі графіку не тільки як фаховий напрям, але і як спосіб вираження свого світобачення. До слова, у більш розширеному складі ця виставка дебютувала з 26 березня по 9 квітня в Ужгороді в Закарпатському музеї архітектури і побуту та отримала схвальні відгуки як у засобах масової інформації, так і в професійних мистецьких колах.