У 2012 році на території фермерського господарства «Пан-Еко» в
селі Ботар відкрили перший в Україні дегустаційний зал та музей леквару.
Приміщення мистецьки оформив ужгородський скульптор Михайло Колодко, він є й
автором пам’ятника свині-мангалиці при вході до музею. Господар підприємства
Павло Тізеш розповів, що вони варять закарпатські повидла з ягід та
різноманітних плодів (сливове, з терену, чорниці, чорноплідної горобини та
журавлини), натуральних соків. А ще – вирощують свиней-мангалиць, м’ясо яких не
містить холестерину. Музей нині налічує зразки лекварів із 24 країн, каже туризмознавець
Федір Шандор. Ботар уже став місцем паломництва туристів. А от у селі Олешник кілька років діє
ферма «Карпатський буйвол». До речі, найбільша в Україні. Тут є 24 буйволиці, 3 бики та 15 телят. Усе починалося з того, що трьох буйволиць купили в хустському Велятині. Інна Левдар, адміністратор ферми, розповість вам чимало цікавих фактів із життя тварин, приміром, що в селі Теково за допомогою буйволів збудували церкву. Пасуться вони на пасовищах, які перед вигоном перевіряють працівники, адже були випадки, що тварини поїдали кульки та пластмасу. Про користь буйволячого молока говорити зайве. Тут ви можете придбати його, а також оригінальні сири.
А от якщо хочете навчитися готувати начанку, куди входить 20 інгредієнтів, то вам у села Хижа, Новоселиця чи Черна. Тільки тут на Виноградівщині її готують. Присвятили навіть фест «Чернянська начанка».
Новоселиця славиться своїми вишивками й ткацькими виробами, щороку тут проходить традиційний фольклорний фестиваль «Волоські страви».
Єдина дерев’яна церква в районі знаходиться саме в цьому селі. Це храм Успіння Богородиці, збудований у 1669 році, найменший готичний і водночас найбільш динамічний. Чудовими є архітектурні й декоративні деталі. На одвірках вирізано блискучу орнаментальну композицію, різьбленням прикрашено іконостас. Інтер’єр зберігає настінне малювання ХVII ст.
Розташована церква в центрі на пагорбі. За легендою, колись селом проїжджала пані. Вона везла два мішки золота. Раптом знявся великий вітер, крутіль. Навкруги нічого не було видно. Пані дуже перелякалася і прошепотіла: «Господи, допоможи мені вийти з цієї небезпеки, припини це зло. А за твою ласку я на цьому місці побудую церкву». Є ще легенда, що Пинтя-велет допомагав будувати. І нині туристи зі всього світу приїжджають подивитися на майстерніість стародавніх зодчих.
Джерело
ферма «Карпатський буйвол». До речі, найбільша в Україні. Тут є 24 буйволиці, 3 бики та 15 телят. Усе починалося з того, що трьох буйволиць купили в хустському Велятині. Інна Левдар, адміністратор ферми, розповість вам чимало цікавих фактів із життя тварин, приміром, що в селі Теково за допомогою буйволів збудували церкву. Пасуться вони на пасовищах, які перед вигоном перевіряють працівники, адже були випадки, що тварини поїдали кульки та пластмасу. Про користь буйволячого молока говорити зайве. Тут ви можете придбати його, а також оригінальні сири.
А от якщо хочете навчитися готувати начанку, куди входить 20 інгредієнтів, то вам у села Хижа, Новоселиця чи Черна. Тільки тут на Виноградівщині її готують. Присвятили навіть фест «Чернянська начанка».
Новоселиця славиться своїми вишивками й ткацькими виробами, щороку тут проходить традиційний фольклорний фестиваль «Волоські страви».
Єдина дерев’яна церква в районі знаходиться саме в цьому селі. Це храм Успіння Богородиці, збудований у 1669 році, найменший готичний і водночас найбільш динамічний. Чудовими є архітектурні й декоративні деталі. На одвірках вирізано блискучу орнаментальну композицію, різьбленням прикрашено іконостас. Інтер’єр зберігає настінне малювання ХVII ст.
Розташована церква в центрі на пагорбі. За легендою, колись селом проїжджала пані. Вона везла два мішки золота. Раптом знявся великий вітер, крутіль. Навкруги нічого не було видно. Пані дуже перелякалася і прошепотіла: «Господи, допоможи мені вийти з цієї небезпеки, припини це зло. А за твою ласку я на цьому місці побудую церкву». Є ще легенда, що Пинтя-велет допомагав будувати. І нині туристи зі всього світу приїжджають подивитися на майстерніість стародавніх зодчих.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар