Комплекс Перені – перлина Виноградівщини

Здається вже все сказано та написано про Виноградівщину і немає жодного куточка, який би не був дослідженим. Але знов і знов переконуєшся, що навіть у давно знайомому палаці Перені, є досі непрочитані сторінки історії.
Варто зазначити, що це цілий комплекс, куди крім палацу також входять флігелі та парк, що складають єдиний комплекс та становлять унікальний зразок паркового будівництва в м. Виноградів. 

Сама споруда створена у ХVІ-ХVІІ ст. як дім-замок або садиба. Має 2 поверхи та 4 кутові вежі. Зовні простої прямокутної форми, але прикрашена вишуканими декоративними елементами. В центрі фасаду височить герб родини Перені. І не даремно, адже в кінці ХІV ст. угорським королем Жигмундом, Севлюш з прилеглими територіями переданий родині Перені, за заслуги перед країною.
Отримавши такі великі володіння, вони стали одними з найбільших землевласників та магнатів цього краю. Надзвичайно заможний та впливовий рід мав під своїм керування соляні копальні, а весь регіон став транзитним пунктом між Солотвином та європейськими країнами, куди доставляли сіль, що за прислів’ям того часу «була дорожчою за золото». Це гарантувало надходження значних доходів в королівську скарбницю.
Для підтримання високого статусу виникла потреба у створенні палацу в найкращих європейських традиціях цього часу, бо кам’яні стіни та маленькі кімнати замку «Канкову» не давали змогу проводити прийоми та звані вечері тому і був створений шедевр архітектури – палац Перені, типовий зразок стилю бароко.
Дотримуючись тогочасних канонів палацового будівництва, біля садиби, на прилеглій території в 12 гектарів був закладений парк, з різноманітними деревно-чагарниковими насадження та навіть екзотами. Ім’я розробника парку невідоме, проте його творіння по праву можна назвати шедевром. В стильовому вирішенні тут переважає еклектика, популярний в той час напрям, що поєднував різнорідні за своєю суттю елементи та носить регулярно-пейзажний характер.

Зараз серед деревної рослинності парку переважає клен гостролистий, гіркокаштан звичайний, ясен звичайний, клен польовий, липа дрібнолиста, айлант високий. Вагоме місце в садово-парковому ландшафті займають трав’янисті рослини та квітники.

У середині ХІХ століття парк поступово занепадає. За радянських часів територія була почленована на зони з дитячими майданчиками, відкритими просторами. Зараз його стан бажає кращого, та не втрачаються надії повернення до кола справжніх надбань садово-паркового мистецтва яким його і було створено.

Ініціатором закладання парку був Жігмонд Перені – один з найбільш відомих представників цього древнього роду історія якого сягає першої половини XIII ст.