Легенда села Гетеня

Там, де тепер наше село, була колись невеличка тоня - хутір. Жили там родаки одної ciм’ї. Було серед них бiльше хлопцiв, якi женилися, приводили невісток, будували собi новi хижi й переселялися жити туди,окремо. Так виникло ciм хижин.

Раз один iз них,
певно їх отець, пiшов до пана Фогорашiя, якому належали вci землi коло Тиси. Щось йому треба було. Почали говорити. Айбо пан бесiдував лем по-мадярськи, а селянин по-мадярськи не знав, лем пару слiв. Пан звiдає того чоловiка, звiдки вiн, де живе, як звуть його село. А той вiдповiдає, що живе на Tонi, де всього декiлька хиж.

Той відповідає, скiльки саме.

- Нас там семеро... сiм хиж. - І по-мадярськи. - Гетен...

- Ага, гетен! - повторив пан. І дав наказ писаревi записати в книгу назву нового села - Гетиня, вiд слова "гетен" .

     3 часом довкола хутора справдi виросло село, що мaє назву Гетиня.