Королівський винний підвал

...Колись доступ до виносховищ у Виноградові й Королевому мали лише перші секретарі райкомів, обкомів та керівництво ЦК партії. Простим смертним зайти до підвалів з вином було зась. У селищі над Тисою навіть ширилися легенди, що під Королівським замком угорський князь вісім століть тому збудував величезну скарбницю, що її наші чиновники розікрали.

На початку 1990-х це підземелля зачинили майже на 10 років. А 2000-го у вингоспі "Виноградівський" почали відкрито дегустувати винно-горілчану продукцію. Туристів з Канади, країн СНД та Європи їхало чимало. Коли "Виноградівський" збанкрутував, дегустаційні прийоми перебазувалися у колишній радгосп ім. Т.Шевченка. Свого часу в ньому виробляли відомі на всю Україну та й колишній Союз горілку "Гуцульську", лікер "Едельвейс" та вино "Ізабелла". Нині осередок закарпатського виноробства називається ВАТ "Закарпатський сад".
   Виносховища у Виноградові та Королевому з'явилися 1972 року. У Виноградівському винрадгоспі їхня довжина сягає 350 метрів, а от у Королівському – 700. Більших у нашій державі немає. Королівський винний підвал, проліг під пам’яткою архітектури XIII століття – Замковою горою. "Таке розташування, – за словами гіда  Яноша, – сприяє збереженню стабільної та оптимальної для витримування вин температури – +11-14 градусів за Цельсієм та економії електрики для кондиціонування". Виносховище – це шахти, кожна - завдовжки більш як 200 метрів, та ще й з розгалу-женнями. Здоровенні дерев’яні бочки (у Королевому їх називають бутами), яких тут більш ніж сотня, удвічі, а то й утричі вищі за людину навіть вельми високу на зріст. Одна така “посудина” вміщує 5, а найбільші – й по 19 тисяч літрів напою богів. Загалом найбільший в Україні винний підвал може вмістити 1 мільйон 410 тисяч літрів вина! “Такою кількістю трунку можна споїти чи не все Закарпаття”, – жартує пан Янош. 
    Наразі ж у королівських виносховищах бочки наповнені лише в дегустаційному залі. Тепер залишається поповнити арсенал цього винного раю новими бочками, потроху наповняти їх вином та коньячними спиртами, відтак починати відлік часу для настоювання. 
   Королівський винний льох у рамках дегустації відвідує найрізноманітніша публіка. Нещодавно тут побували учасники Всеукраїнського семінару маркетологів алкогольних та безалкогольних напоїв, що проходив на Закарпатті. Навесні скуштувати королівського вина й коньяку приїжджав головнокомандувач ЗС Франції. До того у найдовших в Україні винних підвалах побувало чимало послів з близького зарубіжжя...
      До слова, про сеанс. Він триває годину-півтори. Пригощають дев'ятьма сортами вин (від білого сухого до червоного солодкого) та двома видами коньяків. Куштування напоїв супроводжує інструктаж, розповідь про різновиди вин, сумісність чи несумісність їх з певними стравами. Спочатку куштуть біле сухе. На смак – терпке, має тонкий аромат, подібний до парфумів. Пан Янош каже, що майбутнє закарпатського й українського виноробства – за сухими винами, які мають більше лікувальних властивостей, величезний спектр смаків і є зразком вишуканості. Для цього варто потроху відмовлятися від надсолодких вин або так званих кріпаків, що негативно впливають на серцево-судинну систему і є напоями не для пиття, а для швидкого сп’яніння... Переходимо до солодких вин. "Український" і "Таврійський" кагори, що їх у Королевому замовляють священики навіть Почаївської лаври, доволі різні на смак. На десерт – п’ятизірковий коньяк "Королівський замок" з ароматом кави й шоколаду. Цей направду ексклюзивний напій в оригінальному пакуванні є візитівкою "Закарпатського саду", хоча почали виробляти його тільки два роки тому. У королівських підвалах траплялися й доволі курйозні речі. До прикладу, на Різдво група туристів з Росії, близько 20-ти осіб, так захопилася дегустуванням, що розбрелася льохом на так звану індивідуальну екскурсію (а раптом знайдуть відкриту бочку...). Тоді цих товаришів довелося вишукувати з ліхтарем. Адже після кожної дегустації для знищення будь-яких вірусів чи інфекцій приміщення зачиняється, і наповнююється димом сірчистого ангідриду...
         
Винний туризм, за словами Яноша Табаки, - складова сільського туризму. Його розвиток з виходом на європейський та світовий рівні можливий лише за умови розбудови інфраструктури подібних винних підвалів у Виноградівському, Берегівському, Мукачівському та Ужгородському районах Закарпаття, котрі славляться виноробством. У межах України винний туризм представлений ще й мережею кримських виносховищ. Однак їм, разом узятим, з усіма закарпатськими підвалами ще далеко до рівня винного туризму Австрії чи навіть сусідніх Словаччини та Угорщини...
То що, панове, IN VINO VERITAS? Мерщій до Королевого!




http://www.simya.com.ua/articles/37/5580/