Через Королівські Ворота долиною Тиси до
Яблуницького перевалу і далі – пролягав один із самих древніх шляхів з
Центральної Європи на Схід. В свій час через ці Ворота вторгались римські
легіонери, гуни, монголо-татари, половці, печеніги, кримські татари, угорське
військо. Через ці Ворота вниз по Тисі неслися плоти бокорашів, століттями
транспортували цінну солотвинську сіль.
Але ще набагато раніше саме через ці Ворота
пройшла первісна людина, яка прийшла в ці місця мігруючи з Півдня понад мільйон
років тому назад. Саме з приходом первісної людини до Королівських Воріт
почалась історія цивілізації на території сучасної України, Центральної та
Східної Європи. Свідченням цьому є знаменита Королівська стоянка первісної
людини, відкрита археологами в 1974 р. на околиці села Веряця поблизу Королева.
Саме пам'ятка про це видатне відкриття могла б
бути метою №1 для відвідування туристами у регіоні. Унікальним є те, що
археологи знайшли тут на одній території фактично не одну, а багато
різночасових стоянок, вік найдревнішої
якої і становить близько мільйона років.
Це означає, що вперше появившись тут більше мільйона років тому назад,
первісні люди осіли тут і жили певний час. Потім йшли далі на Північ. Через
якийсь час сюди приходили інші, і теж тут жили цілими поколіннями – і знову
розходились по Європі. Первісних людей звідси проганяв і льодовик, що насунувся
з Півночі, і якісь інші можливі катаклізми, але вони (пітекантропи, синантропи,
неандертальці, кроманьйонці) з загадковою впертістю приходили сюди знов і знов
протягом багатьох сотень тисяч років, і так 15 раз! Бо саме стільки знайдено
тут культурних горизонтів у 12 – и метровій товщі землі при розкопках.
Для європейської археології революційним
відкриттям виявився сам факт віднайдення
культурного горизонту найдавнішої стоянки віком близько мільйона років, який і
засвідчив для вчених-палеонтологів, що заселення людиною Центральної та Східної
Європи відбувалось саме через Балкани і далі – на Карпати, а не через Кавказ,
як вважалось раніше. Королівська стоянка мала і інші
неординарні відмінності…
Цього року епохальному археологічному
відкриттю виповнюється 40 років. Вражає – могутній, але заідеологізований
Радянський Союз принципово не хотів, а молода українська держава, ще не
спромоглась на увіковічення цього відкриття, що набуло присмак геополітики.
Королівська стоянка увійшла в підручники з історії, але і надалі є "не відкритою" для широкого загалу та туризму
зокрема.
Тож екскурсоводу і залишається як – чи то з
висоти Королівського замку – чи то проводячи екскурсію в напрямі Хуста і проїзджаючи
пост ДАІ за селом Велика Копаня, з віддалі трьох кілометрів, звертаючи увагу
шановних туристів на нічим не примітний схил вкритий лісом на тому березі Тиси
– тільки голослівно переконувати їх, що саме там і знаходиться Королівська
стоянка – перлина європейської археології, надбання держави Україна.
… Значно пізніше, ця місцевість також
привабила як даків, що звели своє городище поблизу Малої Копані, так і білих
хорватів - слов'ян, що поселились на західному схилі
Чорної гори, де згодом, з приходом угорських племен і утворення Угорського
королівства, виросте Угочанський замок "Канків", як ще називають Виноградівський
замок, і виникне саме місто Виноградів.
Красномовним є факт, що угорський король
Бейла IV (1235-1270) також саме тут, в просторі Королівських Воріт, вирішив
спорудити собі мисливську хатинку. І це при тому, що на всій передгірній дузі
від Ужгорода до Королева і далі на Південь,
довжиною в понад сто кілометрів, було безліч і чудових місцин для
полювання, і рік, і каменю для будівництва, були і шляхи, що вели за карпатські
перевали. Проте король разом зі своїми єгерями та лісничими обирає для
мисливської хатинки невисоку гірку в долині Тиси, саме неподалік місцезнаходження
Королівської стоянки(!) про існування якої король, звісно, і не здогадувався.
Згодом, на місці хатинки спорудять
Королівський замок "Ньолаб", виникне селище Королево. Тут буде
створено "Королівське Євангеліє" – першу українську книгу написану на
папері, яка на півтора століття виявиться старішою за відоме Пересопницьке
Євангеліє, на якому присягають Президенти України.
І вже в наші часи притягує до себе увагу
феномен Великої Копані, розташованої також в цій-таки місцевості на Північ від
Королівського замку. Йдеться про феномен народжуваності близнюків та двійнят,
по числу яких село Велика Копаня є одноосібним лідером в державі і увійшло в
Книгу рекордів України. Причина цього феномену невияснена і приписується ніби
чудодійній силі місцевого джерела "Чоргів", з якого населення бере воду для
пиття. Ця вода має підвищений вміст
селену, м'яка і не має осаду.
Наявність таких малооб'яснимих фактів в просторі Королівських Воріт дозволяє
висловити припущення, що це, можливо, ще не всі відкриття. Тут йдеться насамперед, про археологію,
геологію, геофізику…
Але облишимо загадки науковим дослідникам.
Ось побіжний перелік, що ще знаходиться у просторі та безпосередньо поблизу
Королівських Воріт і становить інтерес для екскурсійного туризму: мальовниче і
квітуче місто Виноградів, відоме численними історичними, культурними,
природними пам'ятками, своїм неповторним шармом. Останнім часом в місті
збудовані нові готелі різноманітних
цінових категорій. Виноградів успішно уможливлює не тільки роботу транзитних
екскурсійних груп, але і є перспективним для прийому туристів. Місто
розташоване посеред області і звідси зручно відвідувати практично всю територію
Закарпаття навіть з одноденними екскурсіями. Є й інші вагомі переваги міста з
майже субтропічним
мікрокліматом… Історичні руїни Королівського та Виноградівського середньовічних
замків. Заклади рекреації, відомі далеко за межами Закарпаття санаторії: "Теплиця" – на термальній воді, та "Орлине гніздо". Урочище "Виннички" – рекреаційна місцевість на правому
березі Тиси з численними будинками відпочинку, розвинутим внутрішнім та
міжнародним водним туризмом (www.hvula.com), скелястими кручами, які традиційно
приваблюють скелелазів, гірських туристів, альпіністів. Готельно-розважальний
комплекс "Чорна гора". Найбільш вмістиме на Закарпатті виносховище з дегустаційним
залом агропромислової групи "Закарпатський сад" в Королеві. Унікальне виносховище було "вирубане" в суцільній скелі не руками
полонених турків, як це траплялось в минулому, а технікою київських
метробудівників за радянських часів і саме в тій скелястій гірці, на якій угорі
розташований Королівський замок! Карпатський біосферний заповідник "Чорна гора". Меморіал "Красне поле" - пам'ять про Карпатську Україну. Успенська дерев'яна архаїчна церква XVII ст. та етнографічний музей в селі
Новоселиця. "Пасіка Віталія" поблизу села Черна, на якій пропонують не тільки весь
асортимент традиційних бджолопродуктів, але й успішно практикують такий
екзотичний та відносно новий на Закарпатті спосіб оздоровлення, як "вуликотерапія" в будиночках. Легендарна печера-грот
"Образ Марії-Терезії", що в скелях на лівому березі Тиси.
За винятком міста Виноградова, санаторію "Теплиця" та села Новоселиці, всі вищезгадані
пам'ятки знаходяться в радіусі п'яти кілометрів від Королівського
замку, який розташований в центральній частині Королева. Це свідчить про
відносно високу інформаційну щільність простору Королівських Воріт. В цілому, з
огляду на все вищезгадане, є підстави вважати назву "Королівські
Ворота" оригінальним туристичним брендом. Найоптимальнішим висхідним
пунктом для проведення екскурсій є місто Виноградів, звідки до Королева по шосе
– 9км, а до Великої Копані, що в напрямку Хуста, - 12км.
Олександр Криванич
колишній голова Берегівського туристичного клубу
"Вігорлат"
облради
по туризму та екскурсіях
Немає коментарів:
Дописати коментар