Монастир та костел францисканців (Святого Яна Капістряна) /Franciscan Monastery / Kapisztrán Szent János Lelkigyakorlatos Ház

      

   Старий францисканський монастир, заснований родиною  Перені наприкінці XV століття, колись знаходився наодному з пагорбів Чорної гори, на південь від замку Канків. Перші письмові згадки про нього датуються 1616 роком.  В цьому монастирі зберігалися мощі Святого Яна Капістрана, які потрапили сюди після поразки під Могачем. Проте, в 1656 році монастир було зруйновано,  ченців – витіснено, а мощі Святого Яна Капістрана кинуто в колодязь. 1668 року родина  Перені  запросила до міста  монахів-францисканців , придбавши для них благородний особняк Банфі Габора. У 1747 році новий монастир  згорів. Після пожежі його відбудовано у стилі бароко. Тоді ж був збудований його нинішній храм, а в 1889 році перебудований.

    Після 1945 року у францисканському монастирі знаходився  історичний  музей, а храм був тимчасово зайнятий православною спільнотою. Потім, протягом десятиліть, після розпаду  греко-католицької  церкви  та  після того, як  Виноградівська  греко-католицька  церква  стала   православною, костелстояв порожнім. Церкву, колишню католицьку початкову школу, що знаходилась біля церкви, спочатку було перетворено в державну школу, а потім  у ній було відкрито міську бібліотеку.  1999 року будівлю повернуто церкві, а далі були роки реконструкції . Келії  обох рівнів  монастиря  мають склепінчасті стелі, а сама церква побудована в стилі бароко, головний фасад і башта втратили свій первісний вигляд  під час реконструкції 1889 року.

    The old Franciscan monastery was built on the hill near the Ugocsa Castle, which the Perényi family had founded in the end of XV. century. It was mentioned in contemporary manuscript from 1616. In this monastery were kept the remains of St. John of Capistrano after the Battle of Mohach. However, in 1656 the monastery was destroyed, the monks were exiled, and the relics of St. John of Capistrano were thrown into a well. In 1668, the Perényi family recalled the Franciscan monks, bought for them a mansion from Gabor Banffy. The main church building was originally built in the Gothic style, but in 1747 the monastery was destroyed. In the 18 ^th century, the building was restored in the Baroque style. Since 1945 the monastery has had a historical museum.  It was the given to the Orthodox community but later became empty for many years. The church and the Catholic elementary school which situated next to it, was first transformed into a state school and then a local library. It was returned to the Catholic Church in 1999 and then it continued many years of renovation that you can read here. All the rooms of the one-storey monastery are vaulted, but the church itself was built in Baroque style, however, its main facade and the spire lost its original character during the 1889 reconstruction. The chapel was opened on December 27, 2012.  In the niche, there are two sculptures – St Francis himself and then another Franciscan monk.  St. Francis can be seen holding a bunch of grapes in his hands.

   Az Ugocsa-vártól délre fekvő dombon állt egykor a régi Ferences-rendi kolostor, amelyet a Perényi-család a XV. század végén alapított, 1616 óta szerepel a korabeli írásos emlékekben. Ebben a kolostorban őrizték a mohácsi vész után Kapisztrán Szent János földi maradványait. 1656-ban azonban a kolostort lerombolták, szerzeteseit elűzték, Kapisztrán Szent János ereklyéit kútba dobták. 1668-ban a Perényi-család visszahívta a Ferences-rendi szerzeteseket, megvásárolta részükre Bánffy Gábor nemesi udvarházát. Az új kolostor azonban 1747-ben leégett. A tűzvész után barokk stílusban építették újjá. Ekkor emelték jelenlegi templomát is, amelyet 1889-ben átépítettek.

    A Ferences-rendi kolostorban 1945 után városi múzeumot rendeztek be, templomát átmenetileg a pravoszláv egyházközösség vette át, majd a görög katolikus egyház feloszlatása és a nagyszőlősi görög katolikus templom pravoszlávvá válása után évtizedeken át üresen állt. A templomot, a mellette lévő egykori katolikus elemi iskolát előbb állami iskolává alakították, majd városi könyvtárat nyitottak benne. 1999-ben adták vissza az egyháznak, majd sok évi felújítás következett, amelyről az alábbi linkre kattintva olvashatsz. Az egyemeletes kolostor mindkét szintjének helyiségei boltozatosak, maga a templom barokk stílusú, főhomlokzata és tornya azonban az 1889-es átépítés során elvesztette eredeti jellegét.

http://nagyszolos-rk.org/?page_id=1463&fbclid=IwAR3-85Oby7Rk0BPTuLA3Jp964Eem4faNRIyjrxF44wDUr1vtyZnFhBgEGBM

Виноробство/Winemaking

Вирощування винограду здавна було притаманне Закарпаттю. Вважається, що цю культуру сюди привезли римські легіонери, а вона тут так прижився, що вже не одне століття є символом цього краю. Документально ж вперше слово «виноград» вживається в указі угорського короля Іштвана I, в 1004 році. Там зазначено, що жителі Севлюша (Виноградів) мають 1/10 врожаю, зокрема і винограду, віддавати церкві. Тай сама назва Севлюш, в перекладі

Не пропустіть, вже цієї неділі!

Погруддя Жігмонда Перені

Встановлено 1906 року. 1944 року радянська влада його зняла, а повторне відкриття відбулось 24 жовтня 1991 року, перед будинком колишнього Угочанського жупанату, а нині угорськомовної школи №3,  імені Жігмонда Перені.

Рід Перені був впливовим та заможним, у володінні сім'ї були замки Канків і Ньолаб з навколишніми територіями. Одним з найвідоміших його представників був

Пам’ятник велосипеду

Пам’ятки велосипеду можна знайти повсюди: Тбілісі, Рига, Київ, Сімферополь….є він і в місті Виноградів, створений

Пам’ятник жертвам нацистських таборів

Встановлений 5 липня 2014 р., в одному зі сквериків міста Виноградів. Автор скульптури Колодко, створив цікавий пам’ятник, що несе в собі символічний зміст. Червона гранітна скеля – спокійне та непорушне існування

Сквер сакур

Так сакур! НЕ дивуйтесь, бо саме в таку  осінню і прохолодну погоду, якраз згадувати про яскраві і такі "теплі" сакури.
За легендою,

Меморіальний Комплекс пл. Миру

Меморіальний Комплекс (пл. Миру) споруджено в честь загиблих в боях проти німецько-фашистських загарбників. Відкритий в

Етнографічний музей у Новоселиці

Відкритий ще в 1989 році, в пристосованому приміщенні, де колись жили священнослужителів села. Має чотири відділи: ткацтво та вишивка; знаряддя праці; побутові речі; світлиця.

Яскраво та багато представлена специфічна культура волохів (узагальнювальний термін, що позначає кілька сучасних романомовних народів в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі). Тут можна побачити:

Затисянський музейний комплекс

Адреса об’єкту: Виноградівський район, с. Тисобикень вул. Т. Шевченка, 74 (історичний та етнографічний музей) та с. Пийтерфолво, вул. Ракоці, 92 (картинна галерея).

Попередня домовленість про екскурсію – за контактним телефоном.

Доїхати можна громадським транспортом, з міста Виноградів, автобусом до с. Тисобикень. Музей знаходиться в

Promo vynohradiv

Виноградівський район – поліетнічний та полікультурний край, що увібрав в себе багатство побуту та традицій різних національностей, які проживають тут. Це також відомий виноробський регіон, а виноград багато століть є символом цього краю. Особливою гордістю цієї місцевості є численні пам’ятки історії та культури, привітні і гостинні люди та смачна національна кухня. Багатий та різноманітний Виноградівський район запрошує відвідати цей край та отримати незабутні враження та емоції!

Алея сакур

Алеї сакур у Виноградові – понад 40 років.

Центральний сквер на площі Миру у Виноградові протягом багатьох років залишається улюбленим місцем відпочинку городян у всі пори року.  

Сакури  в Виноградові з’явилися

Свято-Троїцький собор

Один з найбільших храмів району. 
Земельну ділянку під нього виділено ще 23 листопада 1991 року. З того часу і по сьогодні, за проектом Гайовича Петра Михайловича (розроблений 25 грудня 1991 р.), проводяться будівельні та оздоблювальні роботи. Назву Свято-Троїцького собору було